Рух, ігри, спорт: 04) Чаклуни [Відео]

Видавець: 
Terre des hommes Ukraine
Дата: 
16 Jan 2019

З 9 років

Ідеальна гра для прогресивної мобілізації в ігровій формі. Особливий вид квачів — у повній тиші й не бігом, а кроком. Передбачає фізичний контакт (дотики) і вимагає певної довіри між гравцями.

ОПИС ГРИ
Для цієї гри потрібний досить великий позначений і знайомий гравцям простір. На початку гри учасники (мінімум 8) стають у коло. Аніматор дає вказівки: у грі є «чаклуни» і «чесні громадяни». Мета «чаклунів» — зачарувати всіх «громадян» простим дотиком. Зачаровані
«громадяни» повинні завмерти. Їхня мета — врятуватися від «чаклунів» і звільнити зачарованих, обійнявши їх. Гра зупиняється, коли всі «громадяни» зачаровані.
 Правила: не можна бігати, розмовляти, все відбувається без слів. Гравці заплющують очі. Аніматор обходить дітей, які стоять у колі, й вибирає «чаклунів» (приблизно одного на 5 гравців), торкаючись до їхніх спин. Усі розплющують очі, і гра може починатися.

 ЗАВДАННЯ
З психосоціального погляду, ця коротка гра досить комплексна. Аспекти поваги й довіри (оскільки передбачений фізичний контакт), а також чесність і відповідальність дуже важливі. Але особливо розвивається співпраця і стратегічне мислення на двох рівнях: між
«чаклунами» і «громадянами».
У фізичному аспекті все розвивається в темпі швидкої ходьби, що вимагає реакції та швидкої зміни напряму.

 ПОРАДИ
Аніматор повинен стежити за дотриманням умов гри, а точніше, меж визначеного майданчика, та нагадувати правила: не бігати, не розмовляти. Діти схильні звинувачувати інших у тому, що вони бігають або розмовляють, замість того щоб відповідати за власні дії під час гри. Аніматор нагадує, що кожен особисто відповідає за дотримання правил. Наприклад, той, до кого доторкнувся
«чаклун», повинен завмерти, а той, хто вийшов за межі майданчика або почав бігати, автоматично стає зачарованим і, отже, завмирає без нагадувань.
Дітям нелегко втриматися від бігу, але це додає грі іншої динаміки, на відміну від звичайних квачів: ходьба дає більше часу для спостереження і створення групових стратегій («чаклуни» або «громадяни»), за допомогою невербального спілкування. Потрібно швидко зупинити гру для того щоб запитати в дітей, які стратегії вони використовують: індивідуальну (не дають доторкнутися до себе) чи групову (звільняють своїх товаришів). Для хорошого розвитку гри необхідна співпраця.
Увага! Фізичні контакти можуть виявитися складними для деяких дітей (обійняти не завжди легко, особливо для підлітків). У цьому випадку можна запропонувати дітям знайти інший спосіб (творчо) для звільнення «жертв» (перестрибнути через них тощо). Але ідея обіймів лежить в основі установки зв’язків і довіри. Звільнена «жертва» може також віддячити тому, хто її обійняв (звільнив), повернувши його у гру.
 ОБГОВОРЕННЯ
-    Чи важко було не бігати й не розмовляти? Чому?
-    Чи легко було залишатися чесними увесь час? Чому?
-    Які стратегії були в «чаклунів»? А у «громадян»?
-    Чи було важко обіймати товаришів, щоб звільнити їх? Чи був цей фізичний контакт для вас приємним, чи ні? Чому?
-    Чи вибирали ви тих, кого збиралися звільнити? Чому?
-    Тощо.
 

 

Цей проект фінансується: