Чому батьки-чоловіки не хочуть користуватися послугами із захисту дітей? [Огляд Платформи із захисту дітей]

details

Дата публікації:  07/03/2016 Тип публікації:  Звіт / Дослідження / Дані

З точки зору соціальних працівників, батька складно залучати до послуг із захисту дітей. Це пов'язано не лише з тим фактом, що доступ до нього може бути ускладнений, наприклад, коли матері виступають в ролі «охоронця» і не хочуть розкривати особу батька співробітникові, який веде кейс (Chiamulera, 2010, стор. 7), але також і тому, що як тільки особу батька встановлено, за словами соціальних працівників, він не хоче брати участі в програмі захисту дитини. Наприклад, соціальні працівники розповідають про батька, що він:

1) не присутній при наданні послуг
2) не бере участі активно в програмах і
3) проявляє небажання розвивати стосунки зі спеціалістом (Tehan and McDonald, 2010, стор. 2)

У цій короткій статті наведено огляд кількох основних причин, через які батько не хоче або не може брати участі в послугах із захисту дітей.

1.    Послуги з надання допомоги дітям і сім'ям = жіноча царина

Послуги з надання допомоги дітям і сім'ям часто розглядаються як щось, що присвячене, передусім, підтримці жінок і їх дітей, як «жіноча царина». У зв'язку з цим сімейні центри і послуги з підтримки сімей, як правило, сприймаються батьками-чоловіками як місця матерів, де вони сидять і спілкуються. Крім того, стверджується, що соціальні працівники часто розглядають матерів як основних вихователів і опікунів і нерідко мають упередження відносно ролі чоловіків у вихованні дітей. Краще за все це видно на прикладі «батьківських програм», які, зрештою, орієнтовані тільки на матерів. Більше того, самі соціальні працівники не наполягають на пошуку батька, який не проживає з сім'єю, вважаючи, що його персона не має значення для благополуччя дитини, або внаслідок побоювань, що батько може виявитися жорстоким (Chiamulera, 2010, стор. 7; Scourfield, 2013, стор. 13). У результаті чоловікам некомфортно почувати себе частиною такого оточення, яке частенько налаштоване проти них, а отже, вони не відчувають, що їх раді бачити в таких місцях.

2.    Зловживання алкоголем або наркотиками/кримінальне минуле. Кримінальне минуле або зловживання психоактивними речовинами може послужити причиною, через яку батьки-чоловіки ухиляються від соціальних послуг. Батьки-чоловіки, які мали кримінальне минуле, бояться знову зв'язуватися з судами, тому що їхня участь у системі захисту дітей створить або посилить їхні проблеми з системою кримінального правосуддя (Chiamulera, 2010, стор. 7).

3.    Відсутність упевненості в собі у вихованні дітей. Батько може не відчувати комфорту, упевненості або компетентності відносно своїх батьківських навичок, і він може сумніватися в тому, що зможе стати гарним батьком для своїх дітей (Scourfield, 2013, стор. 13). Почуття некомпетентності часто криється в поширених уявленнях про те, що матері є більш значущими і компетентними, нівелюючи важливість участі батька в житті дітей. Більше того, чоловіки можуть не почувати себе компетентними в ролі батька через проблемні стосунки (або відсутність стосунків) зі своїми власними батьками-чоловіками.

Згідно з нещодавнім дослідженням (Blanchman, 2009), значна кількість батьків-чоловіків, які не брали участі в житті своїх дітей, походили з неблагополучних сімей з жорстоким батьком і або самі були жертвами фізичного насильства, або стали його свідками.

Інші перешкоди для доступу до послуг:

4.    Бідність/низька грамотність. У разі батька, який не проживає з сім'єю, бідність і, отже, відсутність засобів пересування може бути перешкодою для доступу батька до послуг (Tehan and McDonald, 2010, стор. 5-6; Martinez, 2013, стор. 19). Водночас через нестабільну економічну ситуацію ці люди часто змінюють роботу і житло, що призводить до відсутності постійного номера телефону або адреси. У цих випадках соціальним працівникам може виявитися досить складно знайти батьків-чоловіків. Таким чином, ці батьки-чоловіки не мають доступу до послуг з надання допомоги дітям, оскільки вони не отримують відповідну інформацію. Крім того, деякі батьки-чоловіки навіть не розуміють повідомлень, спрямованих їм соціальною установою або судом, і навіть у випадках, якщо батьки грамотні, незнайомі юридичні терміни в листах або документах можуть налякати їх і, отже, викликати небажання отримувати доступ до пропонованих послуг (Chiamulera, 2010, стор. 7).

5.    Тюремне ув'язнення. Батьки-чоловіки можуть відбувати термін у в'язниці і, отже, не мати доступу до послуг з надання допомоги дітям і сім'ї (Chiamulera, 2010, стор. 10). Проте тюремне ув'язнення не означає, що батько не бажає отримувати послуги з надання допомоги дітям і сім'ям або що він не може бути гарним батьком для своїх дітей (Martinez et al., 2013). Тому соціальним працівникам рекомендується залучати батьків-чоловіків, які відбувають покарання у в'язниці, наприклад, запрошуючи їх брати участь у зустрічах, а також за допомогою мотиваційних бесід і занять для батьків.

Документ підготовлений Анною Попович для «Платформи із захисту дітей у Південно-Східній Європі» в 2016 році.

Загальна кількість сторінок: 
2
Фільтрувати за серіями тематичних матеріалів: 
Мова (мови) матеріалів: 
Українська
Країна (країни), яких стосується цей матеріал: 
Міжнародний

Цей проект фінансується: